• (044) 272-05-35
  • Київ, вул. Січових стрільців, 1-5
Головна » Архів » Лариса Піша "Листи. Люди. Напрямки"

Лариса Піша "Листи. Люди. Напрямки"

Лариса Піша "Листи. Люди. Напрямки"
12-23 листопада
Коли митець працює з таким матеріалом, як СКЛО, він завжди перебуває на межі діалогу світла й тіні, прозорості та тьмяності, порожнечі та матеріальності. Скло має свою особливу поетику та асоціативність, легко долає предметні та декоративні виміри, поринає в простір метафізичний.
Із середини минулого століття скло посіло особливе місце в концептуальному мистецтві, стало не «матеріалом», а темою для метафор, запрошуючи глядача до роздумів, до співучасті, до співавторства в спільній з художником дії. Споглядати майже невидиме – чи є щось більш загадкове й захоплююче?
Виставка Лариси Пішої – концептуальний проект, де скло – поетичний образ спогадів, мрій, фантазій, відбитків. Присвячений ювілею художниці (що дає можливість озирнутися та осмислити життя), він не «підбиває підсумки», а відкриває шляхи в нові виміри, нові можливості, нову пластичну мову сучасного мистецтва. Її «ЛИСТИ», створені із шматків звичайного віконного скла колишніх помешкань та творчих майстерень, крізь які вона роками бачила світ, тепер, пропущені крізь технології спікання, перетворилися в загадкові «послання», «сторінки», «аркуші», які існують на межі часів.
Різнокольорові скляні драбини – «ЛЮДИ» – метафора людських доль, прагнень, пошуків, що ведуть кожного власними щаблями. А прозорі трикутні сплавлені шматочки – «НАПРЯМКИ» – вектори життєвого руху. Проте, створене Ларисою Пішою образне поле, просторе, прозоре, світле, широко асоціативне, відкрите до різних прочитань, адже «матеріалізує нематеріальне», де скло може спіймати світло, але не утримує його, воно проходить, летить, плине далі, де мистецтво – лише слід, дотик.
Лариса Піша працює зі склом професійно. Монументаліст за художньою освітою, вона створює вітражі, декоративні об’єкти, прикраси, використовуючи різні технології та методи його обробки. Дякуючи багатовимірності свого обдарування, художниця може працювати в різних галузях – настінні розписи, графічні серії, живописні картини, але виключно скло, завдяки його художнім можливостям, використано, як «мова» проекту.
Ця експозиція – виразне авторське висловлювання, де традиційний для декоративного мистецтва матеріал – скло – у сучасному просторі долає свої звичні пластичні виміри, наповнюється новими змістами.
Галина Скляренко



«Якщо дивитись у світ очима любові...» — у цьому рядкові одного з Ларисиних віршів, на мою думку, закладений «ключ», за допомогою якого можна увійти до дивовижного світу малярства мисткині. Теми, які збуджують її натхнення, образи картин, нею створених, зрозумілі кожному. Адже вони — сутність життя: людина і природа, краса і кохання, таїнство народження і гармонія, уявно-казковий світ добрих тварин. Композиції творів художниці — гранично прості, пластична мова лаконічна й одразу зрозуміла. Але це не плакатна спрощеність і не рекламна поверховість — це якість і щирість задуму.
Картини Лариси Пішої випромінюють потужну енергетику. Достатньо лише поглянути на принаду і звабливість ліній жіночих фігур, поринути в безодню добрих очей реальних і химерних тварин, перейнятися рухом пензля, який дарує життя або спричиняє вибух, або запалює вогонь, щоб переконатись у цьому і ще, ще раз вдивитися в ці твори й запам'ятати їх.
Художниця має добру школу, вона вчилася у знаних майстрів, і все ж таки світ свого мистецтва, світ добра, краси й гармонії звела сама, своїм щедрим талантом, пристрастю свого серця, високим ладом поезії. «Любов — то для мене є танець, котрий я беру у віків, а дарую — вітрам...» — це теж Лариса Піша — художник, поет, Жінка.
Ігор Верба